Що людина може зробити за добу, тобто за 24 години?
Прокинутися, сходити у душ, поїхати на роботу, після роботи відпочити, потеревенити з друзями по телефону, сходити на фізкультуру, лягти спати.
Ми, 24 години в дорозі, відстань майже дві тисячі кілометрів, по лінії фронту. Харків, Ізюм, Слав‘янськ, Краматорськ, Дніпро і додому. Ледь не заїхали у Донецьк, заїхали б, мабудь довелося б його допомагати звільняти.
Але ми це зробили, місія під кодовою назвою «Велике коло 24», завершена. Ми разом з Andriy Zhelvetro, Sergei Andreyev, Artem Pivovarov, Володимир Шоломицький, Олег Іваненко, це зробили. Ми об‘єднані бажанням допомагати.
Допоки наші воїни забезпечені на фронті необхідним, доти ми спимо, їмо, відпочиваємо, живемо. Автомобілі, гаджети, захист, смаколики, було доставлено двом підрозділам. Один з них унікальний підрозділ спеціально призначення. Кіно про Рембо бачили? Порівняно з ними, то пацан зелений))
А ще зустрів друга, якого не бачив з 1999 року, емоції переповнюють!
Ми повернулися. Готуємося, скоро знову туди, бо є дефіцит у деяких речах. Закриємо все що не вистачає.
А ще хочу подякувати нашому побратиму, порядному і чесному волонтеру Yevhen Korobka, який навіть знаходячись на передовій, зміг передати нашому бійцю броню, якісну і коштовну. Аннушка Боровская, хлопці дякували за сітки і гаджети. Люди слова! Честь маю. Ваш Сергій Костира.