Дві доби, 1600 кілометрів, 37 градусів спеки, але то нас, волонтерів UA24 не зупинить. Бо ми знаємо, що на нас чекають наші воїни, яким ми пообіцяли привезти так необхідну допомогу! А дорогою до фронту ми зустріли священника, який молився біля стели Донецкої області. Він був сам, лише помічник стояв десь поруч. І тихенько молився за життя наших воїнів, та за перемогу України. Лише після закінчення молитви, ми підійшли до нього, познайомилися. Виявилося, що він з Хмельниччини, теж волонтерить і від серця робить все на духовному фронті. Дякуємо справжнім служителям церкви!
Потім ще трохи і ми на позиціях. Брати наші, рідні, надійні як сталеві плити. Незламні як совість господа! Вони стоять на смерть щоб всі ми жили у спокої.
Два підрозділи з передової отримали транспорт, супутниковий звʼязок, біноклі, нічники, тепловізори, генератори, фрукти, смаколики, сітки маскувальні, кікімори, міношукачі, металошукачі, військові павербанки та багато іншого. Тепер вже не треба шукати ворога в старий бінокль. Його буде видно і на землі і з неба. Не треба шукати міни штрикаючи землю палицями. Тепер в них є сучасні міношукачі, які збережуть життя та кінцівки наших захисників.
Ми обʼєднані метою, за будь-яку ціну, перемогти у цій війні.
І хай там хтось сидить собі на пляжах та пильнує, щоби в нього була рівна засмага. Не хвилюйтеся, прийде час, і кожен відповість на запитання "А де ти був? І що особисто ти зробів для Перемоги?". Війна показує, хто є хто. Тому відсидітись просто так не вийде. Війна - це спільна справа і вона рано чи пізно спитає з кожного. Тому ми дякуємо нашим захисникам та захисницям, нашим вічним Героям за мужність, звитягу та честь! А тим, хто собі на пляжиках відсиджується ніхто і руку не потисне. Патріотизм - це дія, а не слова.